Писанка – о дна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду.Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.
Крашанки – розфарбовані одноколірні яйця. Крашанки виготовляють по всій території України, адже вони є обов’язковим великоднім атрибутом.Для виготовлення крашанки зварене яйце опускають на деякий час у розчин фарби, де воно набуває однотонного забарвлення. Іншим способом є відварювання сирого яйця у лушпинні цибулі, що надає йому брунатного кольору. Чим довше у барвнику вариться яйце, тим темнішим стає його колір.
Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме яйці? Мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині...Що це? Передбачення? А може вони знали світобудову?
Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство,як ідею спасіння душі від мороку, з найсвітлішими образами минулого. Так виникла писанка - символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки, - ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну. Існує багато видів і технік розпису яєць. Ось деякі з них.
Крашанки – розфарбовані одноколірні яйця. Крашанки виготовляють по всій території України, адже вони є обов’язковим великоднім атрибутом.Для виготовлення крашанки зварене яйце опускають на деякий час у розчин фарби, де воно набуває однотонного забарвлення. Іншим способом є відварювання сирого яйця у лушпинні цибулі, що надає йому брунатного кольору. Чим довше у барвнику вариться яйце, тим темнішим стає його колір.
Під мармур. Для виготовлення великодніх яєць даним способом на вимите яйце хаотично накладають шматочки сухих фарб різних кольорів або шматочки різнокольорового паперу чи тканин. Після цього його загортають у ганчірку, обв’язують ниткою та відварюють у киплячій воді. Такі способи оздоблення яєць були особливо популярними у кінці ХІХ ст., коли в продажу з’явився спеціальний мармуровий папір для фарбування яєць.
Натурально-листкова техніка. Даний метод полягає у тому, що до яйця прикладають листя рослин, обмотують ганчіркою, обв’язують ниткою і в такому вигляді відварюють у лушпинні цибулі або ж уже зварене яйце опускають у фарбу. Після цього ганчірку і листочок знімають, а на яйці залишається його відбиток.
Дряпанки. Дана техніка полягає у вишкрябуванні на зафарбованій поверхні яйця ажурного, здебільшого геометричного орнаменту. Інструментом для виконання такої роботи може слугувати голка, шпилька, цвях. Таким чином на кольоровому тлі створювався білий орнамент. У різних регіонах України яйця, виготовлені в цей спосіб, називають по-різному: на Східному Поліссі, Лемківщині і Бойківщині – дряпанками, скрябанками, різьбянками, на Поділлі – скробанками і рисованками.
Крапанка. Це техніка накрапування на шкарлупу яйця крапок різного розміру з почерговим зануренням яйця у фарбу (від світлої до темної). Після цього віск знімають, а з різнобарвних цяток на коричневому, чорному або синьому тлі утворюється специфічний мерехтливий ефект. Візерунки крапок можуть бути впорядкованими та невпорядкованими.