Однією з них є річка Онікс, яка забирає талі води на схід. Річка Онікс знаходиться в Сухій долині Райт. Через екстремальні кліматичні умови вона тече всього два місяці під час антарктичного літа. Її довжина — 40 км, і хоча тут немає риби, в цій річці живуть мікроорганізми і водорості.
Найсухіше місце на Землі
Одним із цікавих фактів про Антарктиду є контраст між сухим кліматом і кількістю води (70 відсотків прісної води). Цей континент є найсухішим місцем на нашій планеті. Навіть у найбільшій спекотної пустелі світу йде більше дощів, ніж в Сухих долинах Антарктиди. Насправді, на всьому Південному полюсі випадає близько 10 см опадів на рік.
Жителі Антарктиди
В Антарктиді немає постійних жителів. Єдині люди, які проживають там якийсь період часу це ті, хто є частиною тимчасових наукових співтовариств. Влітку число вчених і допоміжного персоналу складає близько 5000 людей, тоді як взимку тут залишається працювати не більше 1000 людей.
Відсутність часових поясів
Це єдиний континент без часових поясів. Наукові спільноти в Антарктиді, як правило, дотримуються часу, який пов’язаний з їх рідною землею, або звіряють час відповідно до лінії поставки(коли корабель привозить їжу і важливі речі). Тут ви можете пройти всі 24 часових пояси за кілька секунд.
Тварини Антарктиди
Це єдине місце на Землі, де можна знайти Імператорських пінгвінів. Це найвищі і найбільші птахи з усіх видів пінгвінів. Також імператорські пінгвіни є єдиним видом, який розмножується під час антарктичної зими. З 17 видів пінгвінів, 6 різновидів знаходяться в Антарктиді. Незважаючи на те, що для блакитних китів, косаток і морських котиків цей континент також є гостинним, Антарктида не багата наземними тваринами. Одним з найкрупніших форм життя тут є комаха, безкрила мошка Belgica antarctica, довжиною близько 1,3 см. Тут немає літаючих комах через екстремальні вітряні умови.
Мистецтво Китаю зародилося, як частина релігійних церемоній та ритуалів.
Китайський живопис і каліграфія відрізняються особливою своєрідністю. Вони визначаються даосизмом, послідовниками якого було багато художників, використовуваними матеріалами і китайською ієрогліфікою.
Каліграфія тут не просто уміння красиво писати, але і мистецтво, яке дозволяє майстрові в рамках традиції якнайповніше проявляти свою індивідуальність. При письмі використовуються “чотири скарби майстерні”: папір, пензлик, туш і пемза.
Стародавні зразки китайського живопису відность до періоду неоліту (6 – 5 тисячоліття до н.е. ). Живопис на шовку вперше з’явився в епоху царств, що воювали між собою у Китаї.
Китайська вишивка – справжній витвір мистецтва, адже іноді важко відрізнити добре виконану роботу від фотографії. Гра барв шовкових ниток, у залежності від переломлення світла, якісно розкриває палітру відтінків виконаної роботи, що додає різноманіття та неповторності. А багатогранність мотивів, здатність відтворити найскладніший образ, варіативність технік та творчих рішень не залишають байдужим нікого.
Дракон для китайців – центральний об’єкт у культурі, добрий звір, що приносить успіх, покровитель гір і річок, владика Сходу, звідки сходить життєдайне сонце. Дракони звивалися на імператорському одязі, обвивали колони палацу, прикрашали стелі, меблі, фарфор.
У II тис. до н. е. в Китаї було створено незалежну від вимови ієрогліфічну писемність, завдяки чому носії численних мовних діалектів, не розуміючи усного мовлення, легко могли спілкуватися у письмовій формі. Найдавнішою пам´яткою китайської літератури є книга пісень «Шицзин» (XI – VI ст. до н.е.).
Традиції
Китай – країна з багатими традиціями медицини, ткання і вишивання, національної кухні, живопису тощо. Дуже цікава чайна церемонія–це і філософія, і культура, і велике мистецтво. Варто зазначити, що рецепти китайської кухні надзвичайно корисні для організму людини.
Традиційні свята у Китаї:
у перший день китайського календаря (свято весни) починається початок року;
згодом за хронологією наступає свято ліхтариків( що свідчить про закінчення китайського Нового року), яке відмічається 15 числа 1 місяця;
наступними відомими китайськими святами є: день зимового сонцестояння, день Душі (у 104 день після зимового сонцестояння), свято драконячих човнів (влаштовуються річкові гонки на китайських національних човнах), свято закоханих, свято середини осені.
Китайський етикет має вікову історію, що починається ще з прадавніх часів. Конфуціанство дуже чітко та жорстко визначало місце людини в суспільстві. Великий Конфуцій говорив: «Правитель повинен бути правителем, підданий – підданим, батько – батьком, син – сином».
У Стародавньому Китаї ідеалом була чесна людина, благородна і шаноблива, з багатою духовною культурою, яка прагне істини. Не так просто у Китаї є крилатий вислів «мої коліна зроблені зі сталі», який описує шляхетну духом людину, яка ніколи не згинається перед лицем страху і насильства.
Австралія —єдина у світі країна-материк, шоста у світі країна за розміром території, і це єдина держава, що займає цілий континент і навіть більше: Австралійський союз включає в себе Австралійський материк і кілька островів, найбільший з яких — Тасманія.Значну частину країни займають пустелі і напівпустельні території. Разом з цим в Австралії є різноманітні ландшафти — від альпійських лук до тропічних джунглів.До слова, через свій розмір і суворий пустельний клімат, який панує на більшій частині континенту, Австралія займає 9-е місце в спискунайбільш малонаселених країн у світі. В цій країні можна побачити один з найбільш протяжних коралових рифів у світі — Великий Бар’єрний Риф. Його довжина складає більше 2 тисяч кілометрів, які простягаються на 900 островів і близько 3000 окремих коралових рифів.
Ліси Австралії на 80% складаються з евкаліптів, яких нараховують тут близько 3000 видів. Австралійський евкаліпт відмінно пристосований до життя в спекотних і сухих місцях.Його листочки завжди повернені ребром до сонця, щоб зменшити перегрів і випаровування вологи з поверхні листа. Тому, яким би великим та розлогим не було дерево евкаліпта, вонопрактично не дає тіні, сховатися під ним у спеку не вийде. Як дерево оживає після пожежі? Кора евкаліптових дерев дуже товста і має спеціальну волокнисту структуру. Це дозволяє захистити внутрішню частину стовбура від повної загибелі. Незважаючи на те, що стовбур евкаліпта сильно страждає від вогню, обвуглюється і набуває неживого чорного кольору, всередині він залишається живим. Це схоже на диво, але через два тижні після страшної пожежі крізь обвуглені стовбури вже починає пробиватися свіжа зелень молодих листочків. А ще цікаво, що деяким рослинам пожежа допомагає розмножуватися. Так, за свідченням місцевого жителя, шишки банксії (ще однієї ендемічної рослини Австралії) щільно заклеєні гумоподібною смолою, яка не випускає насіння назовні. При високих температурах смола плавиться, висипаючи насіння назовні, і дає можливість дереву розмножуватися.Деякі дослідники відзначають, що попіл, в який потрапляє насіння, відіграє для нього роль добрива.
Більше 80% місцевих рослин і тварин є ендеміками і зустрічаються виключно в межах Австралії та на прилеглих островах. Для довідки:ендеміки (від грец. «місцевий») — тварини або рослини, які мають порівняно обмежений ареал. Найвідомішими і найбільш поширеними ендеміками материка вважаються: серед представників флори — багато видів евкаліптів та акацій, а серед представників фауни — кенгуру, коали та вомбати. До того ж, лише тут збереглися найдавніші ссавці — качкодзьоб та єхидна. Унікальність фауни і флори Австралії пояснюється не лише віддаленістю цього материка від інших континентів, а й тим, що Австралія відокремилась від давнього материка Гондвани раніше від інших південних материків. Тому еволюція тут пішла іншим шляхом.
Африка - дивовижна, загадкова, таємнича. З дитинства ми читали про "Бармалея" і "Айболитя" та подумки переносилися в казковий світ.
Назва
Існують різні цікаві версії походження топоніма "Африка". Найпоширеніший серед них говорить про те, що в древньому Карфагені, розташованому в Північній Африці, словом "афри" називали людей, які мешкали недалеко від міста.
Після перемоги Стародавнього Риму в війнах з Карфагеном, ця держава була зруйнована. На її території з'явилася римська провінція, якій дали ім'я Африка. Пізніше ця назва стала застосовуватися і до інших регіонів континенту, а ще пізніше стала і ім'ям всього континенту.
Початок цивілізації
Африку вважають прабатьківщиною людства. Саме тут знайшли останки австралопітеків - ймовірних предків роду Homo (Люди). З'явившись в Африці, люди потім поступово мігрували в Азію, Європу, Австралію і Америку.
А цивілізація стародавнього Єгипту вважається однією з найстаріших у світі цивілізацій, що зробила величезний культурний вплив на інші райони світу.
Територія
Африка - другий за площею материк світу після Євразії. Її територія разом з островами становить більше 30 млн. км². Це приблизно 20% всієї суші на Землі.
Населення
Африка на другому місці серед континентів світу за чисельністю населення. У ній проживає більше 1,1 млрд. чоловік. Це приблизно 15% світового населення. Більше тільки в Азії.
Цей регіон дуже багатонаціональний. Навіть немає єдиної думки про кількість проживаючих тут народів. Одні вчені-демографи нарахували 500 етносів. Інші - не менше трьох тисяч. Треті - близько восьми тисяч. В одній тільки Нігерії виявили понад 370 племен і народностей.
Пустеля Сахара
Вона найбільша з жарких пустель планети. Її площа - приблизно 9,4 млн. Км². Крупніші тільки пустелі Антарктики і Арктики. Розташована Сахара на території 11 країн. Щорічно пустеля розширюється, захоплюючи нові землі.
Річка Ніл
Річка Ніл завдовжки в 6 850 км, що пробігає по території 11 країн Африки, на другому місці по "річковій" довжині у світі. Трохи протяжніша тільки американська Амазонка.
Інтернет всюди проникає в наше життя, а діти ростуть набагато швидше, ніж ми помічаємо. Саме тому важливо навчити наших дітей правилам безпеки в Інтернеті.
Рекомендації для батьків, покликаних ознайомити дітей з загрозами Інтернету і привчити малят до безпечної роботи в ньому
1. Знайомство з Інтернетом слід починати досить рано, як тільки дитина проявить інтерес до комп'ютера. Якщо батьки не виступлять з ініціативою в цьому питанні, то дитина приступить до вивчення комп'ютера та Інтернету методом «наукового тику», що загрожує виникненням проблем.
2. На етапі знайомства з Інтернетом батькам потрібно провести ознайомчу бесіду, тобто не тільки показати, як користуватися Інтернетом, а й обговорити з дітьми, для чого він потрібен, коли буває корисний, яким функціоналом дитині можна користуватися. Важливо розповісти і про загрози та небезпеки Інтернету — у м'якій і доступній формі.
3. Необхідно встановити правила, що стосуються кількості часу, проведеного дитиною в мережі, і обговорити список сайтів, на які можна заходити, і список ігор, в які можна грати. У разі інтересу дитини до пошукових програмам, можна навчити його користуватися безпечними дитячими пошукачами.
4. Слід регулярно цікавитися тим, як дитина провела час в Інтернеті, чим займалася, на яких сайтах бувала, з ким спілкувалася. Важливо привчити малюка розповідати про будь-які моменти, що його турбують; заохочувати його задавати будь-які питання, які виникають в процесі роботи в мережі.
5. Необхідно наполегливо попереджати, фактично вселити дитині думку, що не все в Інтернеті — правда; що не всі люди говорять правду; що не на всіх сайтах правдива інформація; що не всі люди налаштовані доброзичливо. Коли дитина стане старшою, можна навчити його перевіряти інформацію, що здалася їй недостовірною, за допомогою пошуковиків.
6. Слід ненав'язливо спостерігати за дитиною після того, як вона освоїла Інтернет — чи не з'явилася залежність, чи не віддає вона перевагу роботі в Інтернеті, чи не проводить в мережі занадто багато часу. У разі виникнення підозр про Інтернет-залежність, рекомендується проконсультуватися з психологом.
7. Фахівці з безпечної праці дітей в мережі радять батькам знаходитися поряд з дитиною під час Інтернет-сеансів до того моменту, як малюкам виповниться 6-7 років.
Для забезпечення безпеки дитини в мережі батькам необхідно:
— Попередньо встановити антивірусні програми;
— Налаштувати фільтри браузера;
— Самостійно зареєструвати дитину на цікавих йому сайтах і соц.мережах, уникаючи імен і посилань на стать і вік;
— Регулярно міняти паролі скрізь, де вони потрібні, — паролі від електронної пошти, електронних гаманців, особистих кабінетів тощо;
— Перевіряти списки контактів дитини в чатах і соціальних мережах;
— Переглядати історію / журнал інтернет-браузера — на яких сайтах побувала дитина під час роботи в мережі.
Для того щоб у дитини не виникли напруженість і підозрілість, пов'язані з загрозами, що виходять з Інтернету, бажано обговорювати цю тему обережно і доброзичливо. Корисними будуть різні презентації, відеоролики та дитячі віршики, які доступні батькам в мережі.
Які правила безпечної роботи в Інтернеті слід засвоїти дитині?
— Дитина повинна питати батьків про все незнайоме і незрозуміле, що зустрілися йому в процесі роботи!
— Не можна завантажувати і відкривати незнайомі файли або файли, прислані незнайомими людьми!
— Не можна розповідати про себе незнайомим людям — особливо це стосується особистої інформації, імені, прізвища, адреси, телефону і т.д.!
— Не можна відправляти незнайомим людям особисті фото — дитини і членів його родини!
— Не можна відправляти смс-повідомлення на незнайомі телефонні номери! (Попередньо їх можна перевірити в спеціальних Інтернет-сервісах)
— Не можна зустрічатися в реальності з людьми, з якими познайомився через Інтернет!
— Потрібно вести себе ввічливо і доброзичливо, уникати грубості!
— Якщо хтось образив або засмутив дитину, дитина має розповісти про кривдника батькам!
• не відчиняй двері чужим та малознайомим людям; • не запрошуй додому малознайомих дітей, не вихваляйся про речі, які є у тебе вдома; • на запитання «Де батьки?» відповідай, що вони зайняті або відпочивають; • якщо хтось намагається відкрити двері, запитай «Хто там?». Якщо відкривати двері продовжують, телефонуй до міліції за телефоном 102, телефонуй батькам, клич із балкона чи вікна на допомогу; • зачиняй двері та вікна, коли виходиш із дому; • не залишай ключі у поштовій скрині, під килимком чи в інших місцях; • якщо ти повернувся додому, а двері квартири відчинені, не заходь до неї, телефонуй батькам, клич на допомогу сусідів • на вулиці не стій поруч з автомобілем, а тим більше ні в якому разі не сідай у незнайомий автомобіль, не піддавайся ні на які умовляння; • не йди у гості до незнайомих чи малознайомих людей, який би привабливий привід для тебе не вигадали; • не заходь до ліфту з незнайомою людиною; • якщо тебе переслідують, зайди до людного місця (магазин, супермаркет, пошта тощо), попроси дорослого чи працівника міліції проводити тебе додому; • на вулиці не спілкуйся з людьми у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, їх дії можуть бути дуже жорстокими та непередбачуваними; • не грайся сірниками; • не відкривай, не нюхай, не кидай у вогонь незнайомі предмети, це може бути дуже небезпечно (речовини можуть бути отруйними чи вибухонебезпечними). Якщо ти будеш завжди дотримуватися цих порад, це допоможе тобі вберегтися від біди.
;А найкраще коли залишаєшся вдома наодинці, займайся своїм улюбленим заняттям: малюванням, читанням тощо. Пограйся в спокійні ігри: ляльками, машинами, конструкторами, але не вогнем, бо вогонь — це небезпека, що призводить до трагедії.
Писанка – одна зі стародавніх форм українського народного розпису, символ весни, сонця, повернення природи до життя. Із давніх-давен яйце, як і дерево, вважалося символом весняного пробудження природи, зародження життя, продовження роду.Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту.
Згодом виникли символи, неначе букви тієї чарівної мови. Зображуючи їх на стінах печер, посуді та одязі, люди зверталися до сонця, вітру, води, землі. З часом ті послання почали писати на пташиному яйці. Чому саме яйці? Мабуть тому, що прадавніх людей вражала поява з неживого предмета нового життя. І так, не знаючи астрономії, наші предки перетворили кругле яйце в маленьку модель Землі і Всесвіту. Модель з вогненною кулею всередині...Що це? Передбачення? А може вони знали світобудову?
Так, вони були мудрими. І тому змогли поєднати Християнство,як ідею спасіння душі від мороку, з найсвітлішими образами минулого. Таквиникла писанка- символ нового життя, воскресіння Бога, і відродження природи. Відтоді кожне творіння писанки, - ніби пробудження-перетворення засніженої, замерзлої землі в яскраву, весняну, радісну. Існує багато видів і технік розпису яєць. Ось деякі з них.
Крашанки – розфарбовані одноколірні яйця. Крашанки виготовляють по всій території України, адже вони є обов’язковим великоднім атрибутом.Для виготовлення крашанки зварене яйце опускають на деякий час у розчин фарби, де воно набуває однотонного забарвлення. Іншим способом є відварювання сирого яйця у лушпинні цибулі, що надає йому брунатного кольору. Чим довше у барвнику вариться яйце, тим темнішим стає його колір.
Під мармур. Для виготовлення великодніх яєць даним способом на вимите яйце хаотично накладають шматочки сухих фарб різних кольорів або шматочки різнокольорового паперу чи тканин. Після цього його загортають у ганчірку, обв’язують ниткою та відварюють у киплячій воді. Такі способи оздоблення яєць були особливо популярними у кінці ХІХ ст., коли в продажу з’явився спеціальний мармуровий папір для фарбування яєць.
Натурально-листкова техніка. Даний метод полягає у тому, що до яйця прикладають листя рослин, обмотують ганчіркою, обв’язують ниткою і в такому вигляді відварюють у лушпинні цибулі або ж уже зварене яйце опускають у фарбу. Після цього ганчірку і листочок знімають, а на яйці залишається його відбиток.
Дряпанки. Дана техніка полягає у вишкрябуванні на зафарбованій поверхні яйця ажурного, здебільшого геометричного орнаменту. Інструментом для виконання такої роботи може слугувати голка, шпилька, цвях. Таким чином на кольоровому тлі створювався білий орнамент. У різних регіонах України яйця, виготовлені в цей спосіб, називають по-різному: на Східному Поліссі, Лемківщині і Бойківщині – дряпанками, скрябанками, різьбянками, на Поділлі – скробанками і рисованками.
Крапанка. Це техніка накрапування на шкарлупу яйця крапок різного розміру з почерговим зануренням яйця у фарбу (від світлої до темної). Після цього віск знімають, а з різнобарвних цяток на коричневому, чорному або синьому тлі утворюється специфічний мерехтливий ефект. Візерунки крапок можуть бути впорядкованими та невпорядкованими.
