МАЛЮВАННЯ
Історія фарби
Перші фарби з'явилися більш 20000 років тому. Підтвердження цьому - наскельні малюнки первісних людей. Правда палітра фарб наших предків складалася лише з чорного, жовтого і червоного кольорів. Сама ж фарба складалася з пігменту, подрібненого в порошок, води і сполучного (яйце, жири тваринного походження).
Синій і зелений кольори вперше були отримані єгиптянами близько 5000 років тому. Вони ж першими стали використовувати різні смоли і віск в якості плівкоутворювача.
Значних змін у світі фарб не було аж до початку XIV століття. Зрозуміло, фарба почала застосовуватися набагато ширше, увійшовши і в життя простих людей.
Світовий живопис
Український живопис
Важливе місце в українському мистецтві другої половини ХІХ ст. належить одеському художнику К.Костанді. Він відомий як чудовий живописець, тонкий майстер колориту, автор значних жанрових творів і сонячних пейзажів (“В люди”, “Старенькі”, “Рання весна”, “Бузок”). Творчість цього художника дістала визнання далеко за межами України. За картини “Старенькі” та “Рання весна” йому було присуджено медалі на всесвітніх виставках. У 1890 р. за активної участі Костанді в Одесі було створено Товариство південноросійських художників.
Один із найцікавіших художників Лівобережжя цього часу – Порфирій Мартинович, що створив цілу галерею колоритних селянських образів. П. Мартинович уважається майстром психологічного портрета.
Серед інших майстрів найбільш масштабною та багатогранною є постать С.Васильківського (1845 – 1917 рр.), який залишив помітний слід у розвитку українського пейзажного, жанрового, історичного і монументального живопису, портрета. Васильківський – прекрасний пейзажист (“По Дінцю”). Крім того, він широко розробляв козацьку тематику (“Козак Голота”, “Козачий пікет”, “Козачий табір”), а також історичну – “Ярмарок у Полтаві”, “Обрання полковником Мартина Пушкаря”, “Чумацький Ромоданівський шлях” (Додаток 50). Ці дві останні монументальні роботи (панно), а також “Козак Голота” створені ним для інтер’єру Полтавського губернського земства.
Малювання в ДНЗ і вдома
Зображувальна діяльність має надзвичайно важливе значення для всебічного розвитку особистості. В процесі створення зображення у дитини формуються такі якості, як спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак та, звичайно, творчі здібності. Малюючи, дитина виражає власний емоційний стан, своє ставлення до навколишнього світу. Доступними для свого віку засобами малюк самостійно створює прекрасне і вчиться бачити прекрасне в оточуючому її світі. В.А.Сухомлинський наголошував: «Витоки здібностей та обдарованості дітей на кінчиках пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші нитки-струмочки, які живить джерело творчої думки. Іншими словами, чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина». Під час виконання роботи із зображувальної діяльності дитина постійно тренує рухи пальців рук. Вченими доведено, що розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від пальців. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то у дитини затримується і розвиток мовлення. Крім того, стимулювання мовленнєвого розвитку дітей шляхом тренування пальців рук є одночасно й підготовкою руки до письма. Завдання педагогів – мотивувати дошкільників до створення прекрасного своїми руками. В цьому допоможе нестандартний підхід у методиці навчання навичкам та прийомам малювання, зокрема, нетрадиційними техніками.
Малювання нетрадиційними техніками допомагає прищепити любов до зображувального мистецтва та викликає цікавість до малювання, бажання малювати ще більше. Нетрадиційні техніки малювання викликають у дітей безліч позитивних емоцій, відкривають можливості використовувати добре знайомі їм предмети в якості художніх матеріалів. Незвичні техніки малювання зацікавлюють дітей, сприяють розвитку творчості у всіх, без винятку. Під час малювання нетрадиційними техніками дошкільники отримують знання про зображувально-виражальні можливості матеріалів, оволодівають технічними прийомами роботи з ними та послідовністю виконання образотворчого процесу. У дітей задіюються всі можливі сенсомоторні рецептори. Вони вчаться створювати гарні зображення, радіти їм, вірити в свої сили, координувати дії ока, руки, кисті. Завдяки нетрадиційним технікам дитячі малюнки стають змістовніші, привабливіші, виразніші, емоційніші. Навчившись виражати свої почуття на папері (і не тільки), дошкільники краще розуміють почуття інших, вчаться долати сором’язливість, страх перед малюванням, перед тим, що нічого не вийде, проявляють свої нахили, здібності, обдарування, уяву, фантазії. Важливо, що кожна дитина вчиться працювати на своєму рівні здібностей. Нетрадиційні техніки малювання і художня творчість допомагають дітям розкрити свою особистість, індивідуальність та неповторність
Поряд із традиційними пензлями для малювання, акварельними та гуашевими фарбами, доречним є використання таких матеріалів і предметів для вільної діяльності:
- штампи із овочів (картопля, буряк, морква, болгарський перець, гриб шампіньйон);
- трафарети (картон, пластик, монети, канцелярські скріпки);
- ватні палички, поролон, кисті різної жорсткості;
- опале листя різних дерев різної форми та величини, пір’я;
- зубна щітка, кругла щітка для миття посуду;
- патичок, зворотна сторона олівця, ватна паличка, соска;
- коркова пробка, гумка канцелярська, пінопласт;
- кам’яна сіль, манна крупа, харчові барвники;
- клей ПВА, воскова свічка, нитки;
- зімятий папір, поролон, тканина, марля, косметичний спонж;
- желатин, крохмаль, шампунь, борошно, лимонна кислота, олія;
- вода, молоко, піна для гоління;
- водорозпилювач, скло, зіп – пакет, харчова плівка;
- підошва взуття, будівельна (бульбашкова) плівка;
- губна помада, пластилін.
