УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ СИМВОЛИ

 

Народна символіка

Символіка - це візитна картка країни. Історично склалося так, що кожна країна має свої як державні, так і народні символи.

Народи світу дуже відрізняються одягом, традиціями, звичаями, уподобаннями. У кожного з них є свої національні святині, улюблені речі, дерева, тварини.

Народні символи - це те, що найбільше любить і шанує  народ. В одних народів їх більше, в інших менше. Називаючи народний символ, можна дізнатися, про яку країну йде мова.

Українці мають свої традиції, які споконвіку шанують і бережуть. Це — батьківська хата, святий хліб, вишитий рушник, червона калина, зажурена верба, хрещатий барвінок, дивовижна писанка,лелека тощо. Усі вони — наші добрі і давні символи. Маючи такі чудові, прекрасні символи, український народ зумів зберегти від забуття наші пісні, легенди, думи, нашу історію, волелюбний дух. Про народні символи складено багато пісень і легенд, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи - це наші святині. 

Батьківська хата — наша берегиня. Вона зігріта теплом материнської любові, осяяна мудрістю батька.Біла хата... Білий колір в Україні — це символ чистоти, здоров'я, душевної краси. Тому за традицією стіни білили. Гарненька хатиночка у вишневому садочку, мов дівчина у вінку. У цій хаті народжувались, жили і помирали, щоб поступитися місцем нинішнім поколінням. У ній — корінь нашого народу. Вона — символ добра і надії. Тому й уявляється хата величезною, де долівка — земля, стіни — гори і ліси, а стеля — небо з зірками.

 Хліб — символ життя. З давніх-давен він шанується нашим народом. Хліб називають святим. Він завжди лежав на столі. У давнину пекли хліб на тиждень, розраховуючи, щоб його вистачило до нової випічки. Пекли хліб у добре розпаленій печі на поду (черені), підкладаючи під нього сушене капустяне листя.

Хліб здавна є символом добробуту та гостинності. Протягом віків у народі вироблялося ставлення до нього як до священного предмета. Крихти й уламки хліба ніколи не викидали, а віддавали птахам чи худобі. За гріх вважалося не доїсти шматок хліба, а якщо такий шматок падав на землю, годилося підняти його, почистити від пилу, поцілувати й доїсти.

Український рушник пройшов крізь віки і нині символізує чисті почуття, безмежну любов до своїх дітей. Рушник передавали як оберіг із покоління в покоління. Його подавали і брали на сватанні, ним пов'язували наречених на заручинах, на рушничок ставали, коли брали шлюб. 

Калина — символ нев'янучої краси нашої України. Калина — найчарівніша рослина, кущ, про неї складено найбільше художніх творів, пісень, легенд, прислів'їв, загадок. Із давніх-давен вона була найулюбленішою рослиною, що росла біля кожної хати українця. Калина давно стала символом України. Калина є пам'яттю за всіма полеглими.

На весіллях калиною оздоблювали коровай та гільце, вбрання нареченої, щоб підкреслити її чистоту, дівочу невинність, а також одяг молодого та весільні вінки. На хрестини калину затикали в калачі, шишки для кумів, клали в першу купіль дитини. Дівчата садили цей кущ й на могилах коханих.

«Цвіти, цвіти та барвіночку...» Барвінок став символом мужності, життя, символом справжнього козака.

Хрещатий барвінок... Не обходилось без нього жодного весілля. Його вічнозеленими листочками заквітчували шлюбне вбрання нареченої, устеляли доріжку перед молодими, а разом із кетягами червоної калини прикрашали коровай. На весіллі барвінок — символ вірності, краси і цнотливості.

Писанка — символ України.

У спадщину від пращурів дісталась нам дивовижна писанка. Це диво — витвір рук людських — народжується не з дерева, не з металу, а зі звичайного яйця і є мініатюрним живописом. Напередодні Великодня в Україні був звичай розписувати яйця і дарувати з добрими побажаннями друзям, родичам, знайомим. Яйце стало символом вічності життя. Отже, писанка — це мініатюрний символ життя. 

Лелека... Тепер не скрізь побачиш цього дивовижного птаха. В Україні його звуть по-різному: чорногуз, лелека, бусол, бузько, веселики. Птах селився поблизу  людських осель — на хатах, клунях, хлівах.

Повір'я було: в кого поселився лелека — тому щастя буде довіку. І горе тому, хто зруйнує гніздо птаха. Дуже любимо ми лелек за те, що вони повертаються до своїх гнізд і приносять на крилах весну... Лелека — символ любові до рідної землі.

Наша земля, рідна оселя, солов'їна мова, невмируща пісня, червона калина, плакуча верба — є нашою рідною Батьківщиною, Тож любімо її, шануймо її, бережімо і будьмо гідними синами й доньками.

РОЛЬ КАЗКИ У НАВЧАННІ ТА ВИХОВАННІ ДОШКІЛЬНИКІВ

 

Казка-улюблений вид усної творчості для дітей

 Казка захоплює  серця не тільки дітей, а й дорослих. Реальне і вигадане  гармонійно поєднується в казці, зачаровує дитину на все життя красою народного слова, наповнює мудрістю, добром та оптимізмом. Вона допомагає дитині пізнати таємничий світ та картини дійсності. Казка – це цілий світ , в якому дитина живе, протиставляє зло і добро. Кожна казка  сприяє розвиткові естетичних почуттів, без неї неможливе благородство, чуйність до людського нещастя й страждань. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Казка-благородне і незамінне джерело виховання любові до рідної країни. Створені народом казкові образи , доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали , прагнення. Казка виховує любов до Батьківщини,є джерелом спілкування та передачі досвіду.

Дитина прагне до пізнання навколишнього світу. Водночас вона ще не здатна утримувати довільну увагу й сприймати складну навчальну інформацію. Для навчання малят потрібні засоби,  які відповідають його віковим психологічним особливостям. Одним з таких засобів є казка .

Найбільша цінність казки в її моралі, але крім моральних якостей казка дає широкі можливості для розвитку: мовлення, мислення, фантазії, уяви та вміння слухати, а також навчає нормам поведінки.

Щоб розповісти дитині казку не треба створювати ніяких спеціальних умов . Це можна зробити під час ранкової подорожі з дому до дитячого садка , під час спільної побутової діяльності дорослого і дитини , у ході занять, екскурсії на природу, у затишні вечірні години .

А от, щоб розвинути певні якості та здібності за допомогою казки ,треба вміти подати матеріал, щоб принести найбільшу користь дітям. Діти повинні слухати казки в обстановці, яка допомагає більш глибокому сприйняттю казкових образів, наприклад, в тихий вечір у затишній обстановці, на природі. Розповіді повинні бути яскравими , образ ними,невеликими. Неможна давати дітям безліч вражень, тому що може притупитися чуйність до розказаного . Не слід багато говорити . Дитина повинна вміти не тільки слухати слова дорослого , а й мовчати. Тому, що в ці хвилини вона думає, осмислює нове. 

 Варіанти роботи з казкою:

- читання казок та їх переказування;

- театралізація і показ казки дорослим ;

- драматизація у ролях знайомої дітям казки;

- інсценізація - точне і послідовне відображення змісту казки за допомогою костюмів, різних декорацій;

- ігри за сюжетами знайомих казок;

- демонстрація казок за допомогою проекційних засобів (діафільми);

- перегляд екранізації казок;

- бесіда на морально-етичні теми за змістом казки;

- самостійне складання дітьми казок;

-бесіди за змістом ілюстрації до казок і репродукцій картин на казкові сюжети;

- розв’язання проблемних ситуацій та суперечностей у казці.

Коли дитина слухає казку, в ній підсвідомо накопичується певна кількість символічних життєвих ситуацій, які дитина зможе використати в житті, ставши дорослою, аналізуючи вже знане.

Неоціненне значення казки для розвитку мовлення. Дитина вчиться правильно будувати речення, діалоги, монологи, її словник збагачується пестливо-зменшувальними словами, синонімами, фразеологізмами, казковими зворотами. Чим більше дитина слухає казок, тим краще відбувається розвиток її мовних здібностей. 

Казка не тільки забавляє ,зворушує, захоплює ,а й ставить питання . Казка хоче ,щоб дитина думала.  У кожній казці можна знайти математичне навантаження. Наприклад, скільки тварин помістилося у дідову рукавичку? Скільки братів було у Котигорошка? Якою по порядку стояла онучка за дідом, коли всі тягнули ріпку?

Також гарним підґрунтям розвитку творчих здібностей дітей є складання дітьми пазлів. Складаючи пазли , діти вчаться аналізу, а це добрий поштовх для розвитку образного та творчого мислення. Адже діти вчать виділяти щось суттєве, дуже важливе, з часток скласти ціле. Чим старші діти, тим з більшої кількості частин можуть скласти картинки. Також діти із задоволенням зафарбовують розмальовки. Вони можуть вибирати свої кольори ,а також доповнювати малюнок своїми деталями.

                                                Учимось розповідати казки дитині.

                                                        ( пам’ятка для батьків)

Казка відіграє важливу роль в житті дитині. Вона виховує, розвиває, навчає і лікує. Діти із задоволенням слухають і самі придумують казки. І дуже важливо слухання казки зробити цікавою подією, що запам’ятовується. Цього легко домогтися за допомогою декількох простих правил.

1.Добираючи казки, спочатку варто добирати такі, які можна не читати, а переповідати дітям. Це дасть змогу бачити очі дітей, їхню реакцію на розповідь.

2.Не треба уривати свій переказ перекладом чи поясненням бо так порушується цілісне сприймання твору. Не треба турбуватися тим, що дитина щось не розуміє: окремі незнайомі слова можуть звучати у її свідомості, немовби чарівна музика, збуджуватимуть цікавість, стимулюватимуть процес пізнання.

3.Знайдіть книгу с привабливими ілюстраціями, які зацікавлять вашу дитину. Ще один хороший засіб для ілюстрування казок – ляльковий театр.

4. Озвучуйте головних персонажів різними голосами. Змінюйте тон для озвучування тварин. Наслідуйте низький і грубий голос ведмедя, улесливу інтонацію лисиці чи сумний голос скривдженого зайця. Це допоможе дитині яскравіше уявити її героїв.

5. Додавайте деякі шумові ефекти. Наприклад: « Вовк грізно загарчав: гррр –р- р-…»( замість: вовк загарчав).

6. Розповівши чи прочитавши казку слід ставити заздалегідь продумані запитання, щоб з’ясувати, чи зрозуміла дитина зміст твору.

7.Коли дитина добре запам’ятає всю казку, запропонуйте їй розіграти казку в ролях, взявши на себе роль уподобаного персонажа або відразу декількох героїв.

8. Пропонуйте дитині розповідати знайомі казки. Спочатку з вашою допомогою, а потім самостійно.

9.Придумайте казку разом з дитиною, а згодом запропонуйте їй зробити це самостійно. Казка містить універсальні « рецепти» розв’язання багатьох проблем. Тому, слухаючи або придумуючи казку, дитина за допомогою дорослого буде вчитися переборювати свої найглибші неусвідомлені труднощі.