Казка захоплює серця не тільки дітей, а й дорослих. Реальне і вигадане гармонійно поєднується в казці, зачаровує дитину на все життя красою народного слова, наповнює мудрістю, добром та оптимізмом. Вона допомагає дитині пізнати таємничий світ та картини дійсності. Казка – це цілий світ , в якому дитина живе, протиставляє зло і добро. Кожна казка сприяє розвиткові естетичних почуттів, без неї неможливе благородство, чуйність до людського нещастя й страждань. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а й серцем. Казка-благородне і незамінне джерело виховання любові до рідної країни. Створені народом казкові образи , доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали , прагнення. Казка виховує любов до Батьківщини,є джерелом спілкування та передачі досвіду.
Дитина прагне до пізнання навколишнього світу. Водночас вона ще не здатна утримувати довільну увагу й сприймати складну навчальну інформацію. Для навчання малят потрібні засоби, які відповідають його віковим психологічним особливостям. Одним з таких засобів є казка .
Найбільша цінність казки в її моралі, але крім моральних якостей казка дає широкі можливості для розвитку: мовлення, мислення, фантазії, уяви та вміння слухати, а також навчає нормам поведінки.
Щоб розповісти дитині казку не треба створювати ніяких спеціальних умов . Це можна зробити під час ранкової подорожі з дому до дитячого садка , під час спільної побутової діяльності дорослого і дитини , у ході занять, екскурсії на природу, у затишні вечірні години .
А от, щоб розвинути певні якості та здібності за допомогою казки ,треба вміти подати матеріал, щоб принести найбільшу користь дітям. Діти повинні слухати казки в обстановці, яка допомагає більш глибокому сприйняттю казкових образів, наприклад, в тихий вечір у затишній обстановці, на природі. Розповіді повинні бути яскравими , образ ними,невеликими. Неможна давати дітям безліч вражень, тому що може притупитися чуйність до розказаного . Не слід багато говорити . Дитина повинна вміти не тільки слухати слова дорослого , а й мовчати. Тому, що в ці хвилини вона думає, осмислює нове.
Варіанти роботи з казкою:
- читання казок та їх переказування;
- театралізація і показ казки дорослим ;
- драматизація у ролях знайомої дітям казки;
- інсценізація - точне і послідовне відображення змісту казки за допомогою костюмів, різних декорацій;
- ігри за сюжетами знайомих казок;
- демонстрація казок за допомогою проекційних засобів (діафільми);
- перегляд екранізації казок;
- бесіда на морально-етичні теми за змістом казки;
- самостійне складання дітьми казок;
-бесіди за змістом ілюстрації до казок і репродукцій картин на казкові сюжети;
- розв’язання проблемних ситуацій та суперечностей у казці.
Коли дитина слухає казку, в ній підсвідомо накопичується певна кількість символічних життєвих ситуацій, які дитина зможе використати в житті, ставши дорослою, аналізуючи вже знане.
Неоціненне значення казки для розвитку мовлення. Дитина вчиться правильно будувати речення, діалоги, монологи, її словник збагачується пестливо-зменшувальними словами, синонімами, фразеологізмами, казковими зворотами. Чим більше дитина слухає казок, тим краще відбувається розвиток її мовних здібностей.
Казка не тільки забавляє ,зворушує, захоплює ,а й ставить питання . Казка хоче ,щоб дитина думала. У кожній казці можна знайти математичне навантаження. Наприклад, скільки тварин помістилося у дідову рукавичку? Скільки братів було у Котигорошка? Якою по порядку стояла онучка за дідом, коли всі тягнули ріпку?
Також гарним підґрунтям розвитку творчих здібностей дітей є складання дітьми пазлів. Складаючи пазли , діти вчаться аналізу, а це добрий поштовх для розвитку образного та творчого мислення. Адже діти вчать виділяти щось суттєве, дуже важливе, з часток скласти ціле. Чим старші діти, тим з більшої кількості частин можуть скласти картинки. Також діти із задоволенням зафарбовують розмальовки. Вони можуть вибирати свої кольори ,а також доповнювати малюнок своїми деталями.
Учимось розповідати казки дитині.
( пам’ятка для батьків)
Казка відіграє важливу роль в житті дитині. Вона виховує, розвиває, навчає і лікує. Діти із задоволенням слухають і самі придумують казки. І дуже важливо слухання казки зробити цікавою подією, що запам’ятовується. Цього легко домогтися за допомогою декількох простих правил.
1.Добираючи казки, спочатку варто добирати такі, які можна не читати, а переповідати дітям. Це дасть змогу бачити очі дітей, їхню реакцію на розповідь.
2.Не треба уривати свій переказ перекладом чи поясненням бо так порушується цілісне сприймання твору. Не треба турбуватися тим, що дитина щось не розуміє: окремі незнайомі слова можуть звучати у її свідомості, немовби чарівна музика, збуджуватимуть цікавість, стимулюватимуть процес пізнання.
3.Знайдіть книгу с привабливими ілюстраціями, які зацікавлять вашу дитину. Ще один хороший засіб для ілюстрування казок – ляльковий театр.
4. Озвучуйте головних персонажів різними голосами. Змінюйте тон для озвучування тварин. Наслідуйте низький і грубий голос ведмедя, улесливу інтонацію лисиці чи сумний голос скривдженого зайця. Це допоможе дитині яскравіше уявити її героїв.
5. Додавайте деякі шумові ефекти. Наприклад: « Вовк грізно загарчав: гррр –р- р-…»( замість: вовк загарчав).
6. Розповівши чи прочитавши казку слід ставити заздалегідь продумані запитання, щоб з’ясувати, чи зрозуміла дитина зміст твору.
7.Коли дитина добре запам’ятає всю казку, запропонуйте їй розіграти казку в ролях, взявши на себе роль уподобаного персонажа або відразу декількох героїв.
8. Пропонуйте дитині розповідати знайомі казки. Спочатку з вашою допомогою, а потім самостійно.
9.Придумайте казку разом з дитиною, а згодом запропонуйте їй зробити це самостійно. Казка містить універсальні « рецепти» розв’язання багатьох проблем. Тому, слухаючи або придумуючи казку, дитина за допомогою дорослого буде вчитися переборювати свої найглибші неусвідомлені труднощі.
