Дитина та гра

РУХЛИВІ ІГРИ

  Рухливі ігри — це важливий засіб усебічного виховання дітей дошкільного віку. Правильно дібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму дошкільників. Різноманітні рухи та ігрові дії дітей ефективно впливають на діяльність серцево-судинної, ди­хальної та інших систем організму, збуджують апетит і сприяють міцному сну. Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у до­шкільнят закріплюються та вдосконалюються різноманітні вмін­ня і навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги); розвиваються такі важливі фізичні якості, як: швидкість, сприт­ність, витривалість. Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей. У колективних іграх у дітей формується по­няття про норми громадської поведінки, виробляються організа­ційні навички, виховуються стійкість, сильна воля, витримка. Спільний інтерес, викликаний грою, об’єднує дітей у дружній колектив. Рухливі ігри також впливають на розумовий розвиток дітей, допомагаючи уточнити уявлення про навколишній світ, різні явища природи тощо.

 Виконуючи різні ролі, імітуючи дії тварин, птахів, комах, діти на практиці з’ясовують здобуті знання про життя, способи пересування живих об’єктів. За ступенем фізичного навантаження ігри бувають великої, середньої та малої рухливості. До ігор великої рухливості належать ті, у яких бере участь одночасно вся група дітей. Зміст цих ігор становлять інтенсивні рухи: стрибки, біг у по­єднанні з метанням, подоланням перешкод (пролізання в обруч, перестрибування через кубики). Характер гри середньої рухливості відносно спокійніший (ме­тання предметів у ціль, ходьба в поєднанні з іншими рухами: підлізання під дугу, переступання через предмети). Активно руха­ється лише частина учасників гри, а решта перебувають у статич­ному положенні й спостерігають за діями тих, хто грають. Рухи, що є змістом гри, виконуються в повільному темпі.

 Перед тим як обрати гру, слід визначити мету, ура­хувати вікові можливості дітей, їхні інтереси та фізичну підготов­леність, час проведення, а також погодні умови. Залежно від підготовленості дітей правила можна спростити або ускладнити. Ураховується пора року і тем­пература повітря. Особливої уваги потребує добирання ігор у хо­лодну пору року і в несприятливу погоду. У цей час доцільніше проводити ігри з нескладними рухами (ходьбою, бігом). Улітку ігри зі швидким бігом і стрибками корисніше проводити, коли знизиться тем­пература повітря. Дітям цікаво грати в ігри, у яких передбачається об’єднання у підгрупи (команди). Вони привчаються в інтересах своєї коман­ди досягати перемоги, виявляти рішучість, спритність, витримку Визначення й конкретизація загальної мети запобігають випадковості під час добирання ігор. Успіх гри значною мірою визначається правильною організацією дітей. Пе­ред тим як пояснювати нову гру, слід повторити з дітьми най­складніші для них рухи. Важливий момент у керівництві грою — дозування рухів, особливо в іграх із бігом, лазінням, іграх узим­ку, коли одяг ускладнює рухи. Потрібно стежити за тим, щоб діти не перегрівалися і не втомлювалися. Загальна тривалість рухливої гри — 10–12 хв.

«Злови за хвіст дракона» (Китай)

Кількість учасників: чим більше – тим краще

Що знадобиться: нічого

Правила гри: усі шикуються в колону і кладуть руку на плечі або пояс того хто стоїть попереду. Той, хто стоїть першим – голова дракона, останній – його хвіст. Далі починається найвеселіше. Голова дракона починає полювати за своїм хвостом. Ті гравці, хто ближче до хвоста, можуть всіляко допомагати йому «втікти» від голови, спритно тікаючи всім хвостом. Однак в спробах схопити хвостик і втекти від мисливця важливо, щоб колона не розсипалася і «дракон» не розвалився.
Так що тримайся, голова! Нас не так-то просто зловити.

«Дуель картоплею» (Філіппіни)

Кількість учасників: 2, загальна кількість пар – по числу охочих повеселитися

Що знадобиться: вилки і картоплини

Правила гри: гравці на відстані метра один від одного стають на коліно, другу ногу відривають від землі і тримають рукою на вазі, щоб зберегти рівновагу. В іншій руці у кожного – по картоплині на вилці або паличці. Головне завдання – збити картоплю противника і утримати свою. Перемагають не найсильніші, а моторні та спритні: іноді досить одного блискавичного руху, і перемога забезпечена.
Гравець «мертвий», якщо картопля падає або піднята нога тричі торкнеться землі. Гра також закінчується, якщо один гравець спирається на противника або штовхає його. Для спрощення правил можна не вставати на коліно.

«Посол прибуває» (ПАР, Африка)

Кількість учасників: може бути будь-яким – чим більше гравців, тим довше гра

Що знадобиться: «цінний подарунок» – будь-який предмет, який в грі стане цінністю. Наприклад, м’яч. На батьківщині гри це найчастіше шматок дерева поріж, яке дуже цінується в Південній Африці.

Правила гри: гравці діляться на два «села» і вибудовуються шеренгами один напроти одного. З однієї відправляється «посол» з цінним подарунком в іншу. Він віддає його суперникам і відразу ж тікає, а все «село» кидається за ним у погоню. Якщо «посла» встигнуть зловити до повернення додому, він стає полоненим. Але якщо йому все-таки вдалося втекти, свого гравця «в полон» віддають переслідувачі. Програє «село», в якому залишився всього один житель.

Дитина та гра

СЕНСОРНІ ІГРИ

  Сенсорне виховання - це унікальний, захоплюючий процес, в якому беруть участь не тільки живі суб'єкти, а й всі можливі об'єкти, які можуть оточувати малюка. Коли з'являється дитина на світ, то її життя починається з відчуттів. Перше, що вона бачить - це яскраве світло, далі  вже йдуть  звуки і дотики.  Вони надалі будуть  невід'ємним супутником.  Дитина зможе дізнаватися і відкривати багато цікавих речей за допомогою дотиків. Наприклад, визначити ознаки і властивості предмета, його розміри і форми, дізнаватися його структуру, температуру і вагу. Також, за допомогою відчуттів,  відкриється світ кольору, запаху і смаку, а також чарівна сфера звуків.

  Сенсомоторний розвиток дітей починає формуватися в трирічному віці. Саме тоді, за допомогою своїх відчуттів, формується зона сприйняття. Завдяки батькам, їх словесним підказкам і цінним вказівкам, починає формуватися так званий сенсорний досвід. Дитина вчиться узагальнювати і порівнювати, проводити паралелі і робити висновки.

  Після того, як дитина, придбавши вже деякий сенсорний досвід, починає ним сміливо користуватися. Провідною діяльністю в цьому віці є гра. Саме цей нехитрий процес і стає базовим для взаємин з оточуючими людьми, для досягнення подальших успіхів. Природно, що з віковими змінами, завдання сенсорного виховання будуть ускладнюватися. На зміну ігрової діяльності прийде вже трудова, винахідлива або конструктивна. 

Сенсорна коробка – універсальна розвиваюча іграшка для дітей. По суті, це просто ємність з якимсь наповнювачем, головне призначення якої – дати можливість дітям чіпати, пересипати, переливати, досліджувати, вивчати, те, що знаходиться всередині. Сенсорна коробка розвиває в дітях цікавість, уяву, концентрацію.

  Тематично сенсорні пісочниці можуть бути найрізноманітнішими, все обмежено лише вашою фантазією. Наприклад, наповнена землею пісочниця з вантажівками – про транспорт і будівництво, лід з білими ведмедями – Антарктида, свіжа трава і тварини – ферма, квіти і метелики з сонечками – комахи. Це іграшка універсальна, яка дає можливість дітям експериментувати.

  Згодиться будь-яка ємність – картонна коробка, дерев’яна коробка, пластиковий контейнер, миска і навіть надувний басейн. Важливо, щоб діти мали вільний доступ до «пісочниці», та щоб грати було зручно не тільки поодинці, але й з друзями.

  Предмети ,з якими можна грати: дрібні фігурки тварин і людей, кубики, кільця, кульки, клаптики, маленькі коробочки, камінчики, іграшкові фрукти, штучні і справжні рослини, дерев’яні букви і цифри, лопатки, ложки, граблі, мисочки, чашки, щипці, груша для води, сито, воронка.

  Важливо, щоб предметів було небагато. Дитині потрібно місце для вільної гри.

 Наповнювач для сенсорної коробки: рис простий або фарбований, манка,квасоля, горох, гілочки, листя, каштани, жолуді, горіхи,шишки, пісок,сіль, крохмаль, галька, блискітки тощо.

  "Зроби намисто": нанизування намистин, макаронів.

  Малювання фарбами на папері, камінчиках,склі. Це дозволить задіяти не лише зорові відчуття, але й тактильні. Можна розфарбувати воду і таким чином вивчати кольори, а щоб було ефектніше,додати трохи мила чи шампуню і отримати кольорову піну.

  

Дитина та гра

РОЛЬ ГРИ В ЖИТТІ ДИТИНИ

 Важливість дитячої гри, її розвивальний, навчально-виховний вплив на процес   формування гармонійної успішної особистості дитини, важко переоцінити. На жаль, не всі батьки звертають відповідну увагу на ігри своїх дітей. А тим більше на свою особливу роль у їх організації. Набагато легше під час спонтанних дитячих ігор відпочити або зайнятись побутовими справами. Так, дорослі зневажають та недооцінюють можливості, внутрішній ресурс гри для розвитку задатків, здібностей, обдарованості своїх дітей, які у перспективі можуть визначити їх долю. Недарма ж гра — це своєрідний «дев'ятий вал» дитячого розвитку. В ній дитина поступово перетворюється на дорослого.

  Гра - це провідний вид діяльності дитини до 6 - 7 років, який характеризується швидким переключенням уваги, фантазуванням, спонтанністю, зміною дій,розвиткоммовлення та неординарністю мислення тощо.

  Засвоєння соціального досвіду відбувається через взаємодію: дитина -дорослий, де кожний впливає та модифікує поведінку іншого. Дитина постійно спостерігає, імітує та моделює відносини, поведінку і діяльність оточуючих її дорослих. Таке моделювання має набагато більший вплив на соціальний розвиток дитини, ніж словесні інструкції та повчання. Тому таким важливим є особистий приклад батьків. Моделювання відбувається у вигляді сюжетно-рольової гри.

  У процесі встановлення ігрових та реальних відносин дитина навчається аргументувати свою позицію, відстоювати те, у що вірить. Вона може бути самостійною серед знайомих однолітків. Здатність виявляти вольові якості, регулювати свою діяльність, активно виконувати задумане, протистояти іншим у випадку впевненості у своїй правоті є самостійністю — найважливішою соціальною якістю дитини.

  Користь, позитивний ефект від гри підвищуються, якщо батьки будуть цілеспрямовано, систематично й усвідомлено формувати необхідні якості дитини, яка у перші роки життя стрімко розвивається. У процесі розвитку дитини є певні періоди, коли вона найкраще навчається і вдосконалює конкретні вміння. Після закінчення такого періоду дитині стає набагато складніше вивчити те ж саме. Вдалим є приклад розвитку мовлення. Усім відомо, що дітям набагато легше, ніж дорослим, оволодіти іншою мовою. Рівень зусиль, що їх необхідно докласти для засвоєння певних знань, умінь та навичок, напряму пов'язані з періодами. Проте, що ми знаємо про них? Коли ці періоди з'являються? Які наслідки мають для дитини? Якщо дитина пропустить певний період, чи зможе вона згодом надолужити втрачені можливості? Наразі ці та багато інших питань ретельно розглядаються нейробіологами.Найоптимальніші періоди у розвитку дитини:відчуття (від народження до 1 року); емоційний контроль (від народження до 2-х років); візуальні навички (від народження до 2-х років); соціальна адаптація (від народження до 2-х років); словниковий запас (від народження до 2 років); сприймання (від народження до 3-х років); математика/логіка (від 1 до 4-х років); уява (від 3-х до 6 років); пам'ять (молодший шкільний вік); друга мова (від народження до 10 років); музика (від 3 до 10 років)

  Гра для дитини — природний процес, від якого діти отримують задоволення та завдяки якому пізнають світ.

  Для забезпечення належних умов розвитку малюка використовуються різні види ігор, що пов'язані між собою.

  Сенсорні ігри. Даний вид ігор спрямований на набуття дитиною сенсорного досвіду. Торкатися води, розглядати квітку, чути та копіювати різні звуки. Відчуття та сприймання світу приносить дитині задоволення. Ігри з водою, піском, природними матеріалами, музичними інструментами, посудом приносять багато користі малюкові.

  Моторні ігри спрямовані на пізнання та оволодіння різними рухами. Розглядати свої ручки, повертатися, торкатися ноги, повзати - усе це процес розвитку і гри для малюка. Діти можуть повторювати одні й ті самі рухи та отримувати задоволення від процесу власного руху. Пальчикові ігри, забавки з рухами, гімнастика, стрибки, повертання, плавання - лише деякі з можливих ігор з різними рухами.

  Ігри для розвитку мовлення: перші спроби зі звукам, складами, словами, створення власних слів, експериментування з силою звуку, темпом, приспівуванням звуків та слів. Поступово малюки навчаться користуватися мовленням. Після того як перші 10 — 12 слів вивчено, діти починають експериментувати зі словами, вигадувати свої та отримують від того радість. Діти бавляться зі звуками, для них важливий сам процес, а не зміст слів. До таких ігор належать: приспівування звуків, пестування, забавки, примовляння, скоромовки, казки, історії та інше.

  Рольові ігри. Малюки відтворюють світ дорослих, повторюють те, що бачили у сім'ї. Бавляться у доньки-матері, уявляють себе в різних ролях, наповнюють своїм змістом. Рольові. ігри спрямовані на розвиток навичок спілкування, поведінки в різних ситуаціях, творчих здібностей. У рольових іграх діти виявляють свою волю та фантазію.

  Існує багато ігор, які розвивають малечу. З деякими я Вас ознайомлю.

Туристична Україна

ЛАНДШАФТНИЙ ПАРК "КЛЕБАН-БИК"

   Рішенням Донецької обласної ради від 29 лютого 2000 року на площі в тисяча вісімсот сімдесят чотири гектари Костянтинівського району був створений регіональний ландшафтний парк “Клебан-Бик”, що включив не тільки геологічні природні комплекси, а й водні простори водосховища.

  З плином часу парк, набуваючи все більшого історико-наукового значення в ході його вивчення, розширив свої кордони до двох тисяч дев‘ятсот гектарів природно-заповідних територій в дев‘яти функціональних зонах Артемівського та Костянтинівського районів Донецької області.

  У 2010 році регіональний ландшафтний парк облаштувався масштабною мережею рекреаційних екологічних маршрутів з розгорнутою інфраструктурою, покликаних забезпечити доступ до унікальних природних пам‘ятників і, разом з тим, не допустити їх навмисне чи випадкове пошкодження за допомогою організації їх охорони.

  Головне відділення ландшафтного парку являє собою природний комплекс, що розтягнувся вздовж берегів водосховища Клебан-Бик, в який крім туристичних стежок з шістьма оглядовими майданчиками на гребені пагорба, прикрашених кам‘яними скульптурами, дерев‘яними місточками і кованими лавами, входять території туристичних стоянок та кемпінгів на обох берегах водної артерії.

  Для любителів спортивної та аматорської риболовлі в Клебан-Бикському парку відведена спеціальна зона на північному березі водосховища, а далі розташовується гідропарк, призначений для проведення культурного відпочинку біля водної гладі.

  Для геологічного комплексу Клебан-Бикського ерозійного оголення площею шістдесят гектарів корінних гірських порід характерні суцільні гряди, що відкривають доступ до жовто-сірих піщаних пластів з гравелітовими прошарками, вік яких коливається в районі трьохсот мільйонів років. Ці пласти приховують багату колекцію скам‘янілостей морських мешканців (молюсків, коралів, водоростей) теплого моря, яке колись покривало ці пагорби, і стовбурів дерев араукарії, що зберегли рослинну структуру, але волею природи звернених у камінь. Іноді ці кам‘яні хранителі історії діаметром до метра сягають довжини у два метри.

  Флора ландшафтного парку багата унікальними рослинами, занесеними до Червоної книги України: ковила Лессінга, тюльпан змеелистий, рябчик російський. І лише починає танути сніг, а вже лілово-рожевими крапками то там, то тут серед насту торішньої трави розквітає брандушка – перший вісник весни.

  Серед хвиль цілинного і типчаково-ковилового степу заповідника ні-ні, та й промайне невеликий байрачний лісок з кизильником і шипшиною на узліссі.

  Фауна природного парку “Клебан-Бик” різноманітна і унікальна в своєму поєднанні. Лише пернатих її мешканців налічується більше ста сорока видів, з яких дві третини гніздяться на його просторах (лебідь-шипун і крижень, сіра чапля та вухата сова, лунь і шуліка…).

  Густі зарості байрачних лісів приховують від необережного ока полохливе сімейство рудих косуль, а з настанням вечора зі своїх сховищ в пошуках їжі виходять невеликі стада диких кабанів. Ось стежку перетнули чиїсь сліди – може заячі, може єнотовидного собаки, лисячі або борсучі – не розібрати на сухій землі. А ще тут мирно співіснують їжаки і бурозубки, миші і хом‘яки.

Туристична Україна

БУЦЬКИЙ КАНЬЙОН

  На скелястих берегах річки Гірський Тікич розкинулось селище Буки Черкаської області, що виникло в першій половині XVI століття. Назва його походить від того, що тут колись росли букові дерева. Ліси належали польським магнатам Калиновським. Зараз Буки – селище міського типу з кількістю жителів біля 2 тисяч. Відомі Буки ще й тим, що саме тут, на річці Гірський Тікич, була збудована перша в Україні гідроелектростанція.

  Серед інших населених пунктів району селище Буки виділяється своїм неповторним, оригінальним і надзвичайно красивим ландшафтом. Селище розташоване неначе в горах, а в їх підніжжі протікає мальовнича річка Гірський Тікич. При цьому варто зазначити, що територія Маньківського району Черкаської області переважно рівнинна.

  Тікич протікає по території п’яти сіл Маньківського району і скрізь він особливий, але в Буках, як кажуть в народі, природа відпочивала і створила Буцький каньйон, водоспад „Вир” та Радіонову скелю.

  Відразу за мостом автодороги „Буки – Київ” бере свій початок дивовижний і неповторний водоспад Вир. Вода Гірського Тікича летить, шумить і вирує по скелястих виступах гранітних каменів. Це диво природи не залишилось непоміченим і ще в 1972 році даному об’єкту було присвоєно статус державної пам’ятки природи місцевого значення.

   Буцький каньйон  являє собою оригінальний скелястий берег з виступами сірого граніту, висотою близько 30 метрів. Довжина каньйону біля 2,5 км, ширина – 80 м. Площа, що підлягає природоохоронним заходам – 80 га.

  З травня 1975 року цей об’єкт – державна комплексна пам’ятка природи місцевого значення.

День вишиванки

НАША ВИШИВАНКА

  У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка - своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами, символами та знаками. День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня. У 2020 році День вишиванки припадає на 21 травня.

Як з'явився День вишиванки

  День вишиванки виник у Чернівцях в 2006 році. Його ініціатор - письменник, журналіст Леся Воронюк, яка будучи студенткою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича запропонувала ідею акції. Її підтримали інші студенти і викладачі й одяглися відповідно.

  У перший рік учасників флешмобу було небагато, але з кожним роком День вишиванки набуває все більшої популярності, і в цей день надягають український традиційний одяг все більше людей не тільки в нашій країні, а й на планеті.

Що таке вишиванка?

  Кожен українець, мабуть, знає, що таке вишиванка, адже це не просто одяг, а частина душі. Історія національно вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створити справжню красу з полотна і ниток.
  Достеменно невідомо, коли ж вишиванка почала розвиватись як галузь мистецтва. Дослідники стверджують, що розвиток вишиванки відбувався протягом кількох століть. З року в ріку предки збагачували ремесло новими орнаментами та техніками.
  Майстрині навчились виготовляти нитки унікальних відтінків для того, щоб на полотні вигравали нові кольори.
  В давнину вірили, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добру долю та здоров'я. Матері вишивали своїм дітям одяг з особливою теплотою та любов'ю. Існують свідчення, що у деяких регіонах країни процес вишивання мав вигляд особливої церемонії. Жінки в процесі молились і вірили, що ці молитви зроблять вишиванку сильнішою та зарядженою тільки позитивними емоціями.

Обережна вишивка для дітей

  Здавна на одязі наших предків зображувалися орнаменти, що служили не просто малюнками. Їх функцією було залучення добрих сил і захист від зла. Завдяки таким орнаментів одяг ставав оберегом. 

  Дітей перших років життя наші предки зазвичай одягали в сорочки, перешиті з батьківського одягу. Їх безліч разів випране полотно було м'яким і не натирало ніжну шкіру малюка. Але важливішим було те, що сорочка батьків вбирала їх силу і енергію, захищаючи дитину від нещастя, вроків та лихого ока.

  Дівчаткам одяг перекроювали з сорочки матері, хлопчикам - з батьківської одягу. Так відбувалася правильна передача інформації. Дівчинка отримувала силу материнства, а хлопчик - чоловічу силу. Обережна вишивка на такому дитячому одязі, зрозуміло, залишалася від батьківських сорочок.

  До трирічного віку дітям шили їх перші власні сорочки. Обережні візерунки на них відрізнялися від дорослих орнаментів. Якщо на дорослих сорочках обережні символи могли вишивають різними кольорами, то вишивка на дитячих сорочках завжди була червоною. Дівочі вишиванки прикрашалися візерунками по рукавах, подолу і намисту. У цих візерунках присутні такі охоронні символи, як деревний орнамент, знаки землі, символи жіночого ремесла. Також на сорочках дівчаток вишивали символи роду і Богині-покровительки.

  На вишитих сорочках хлопчиків також зображувалися символи духів-покровителів і роду. Вважалося, що хлопчиків охороняють сонячні та вогняні символи, а також зображення тварин, знаки чоловічих ремесел та дзвіночки.

   Після 12 років обереги на вишиванках змінювалися. На дівочих сорочках починали вишивати символи родючості, а на юнацькі сорочки наносили військові символи. Зрозуміло, що маленьким дітям такі візерунки були ні до чого, але це готувало дітей до дорослого життя. До речі, з віком обережних символів на одязі вишивали менше, оскільки власна сила хлопчика чи дівчинки росла. Крім того, вони вже більш чітко розділялися на чоловічі і жіночі. На вишиванках дітей старше 12 років символи Богів з'являлися вже не як оберіг. Їх вишивали для заступництва.

  Зараз охоронне значення вишивки не так цінно для людей, як у старовину.          Запланувавши купити дитячу вишиванку , зазвичай звертають увагу на якість тканини і красу візерунка. Однак, знаючи, що на сорочці є охоронна символіка, кожному з батьків буде трохи спокійніше. Отже, придивляйтеся до вишитого одягу під час купування уважніше. Так ви виберете крихітці не тільки красивий наряд, а й оберіг.