УКРАЇНСЬКА ВЕНЕЦІЯ
Місто Вилкове в Одеській області, також відоме під назвою «Українська Венеція», було засноване в першій половині XVIII століття старовірами, які тікали від релігійних переслідувань після розколу російської ортодоксальної церкви.
Перші жителі Вилкового почали освоювати плавні, але для того щоб побудувати будинок і розбити сад і город, спочатку потрібно було побудувати штучний острівець. Будівельний матеріал брали тут же, викопуючи навколо острівця канал.
І сьогодні населення старого міста продовжує жити на цих же островах. Дороги від хати до хати прокладені по кладками і містках.
У кожної сім’ї є свій човен – основний транспортний засіб вилковчан.
Раніше човен був тут більш звичним способом пересування, ніж автомобіль. Однак, останнім часом багато каналів обміліло, деякі засипані повністю, через що відбувається заміління всіх з’єднуючих каналів.
Поплавати містом на човні зараз можна тільки в «старій» частині міста.
До речі, тут до сих пір живуть старовіри, які не визнають ніяких благ цивілізації. До них можна зайти в гості, а дізнатися, де саме живуть старовіри, рекомендуємо у місцевих.
Дунайський біосферний заповідник
Дунайський заповідник – унікальна екосистема, де можна зустріти 563 види різноманітних рослин і понад 200 видів птахів.
Територія Дунайського біосферного заповідника охоплює острови дельти вгору і вниз за течією Дунаю, озера дельти та двокілометрову смугу морської акваторії уздовж узбережжя.
Флора заповідника нараховує 563 види різноманітних рослин. Висока біологічна продуктивність рослинності пояснюється великою кількістю родючого мулу, який наноситься рікою. Переважно ростуть: очерет звичайний, рогіз вузьколистий.
Уздовж течій смугами шириною від 5 м до 200 м пролягають зарості, утворені вербами (білою, лошкою, трьохтичинковою), на приморській частині – обліпихою крушиновидною, аморфником кущовим, таморізком галузистим.
Серед високої трави трапляються ділянки водяної рослинності, утворені білими водяними ліліями, щитолистими плавунами, а також рідкісними видами, занесеними до Червоної книги України – сальвінії плавучої і горіхом плавучим.
Тваринний світ заповідника має специфічні особливості. Значні кормові ресурси плавнів сприяють концентрації тут безлічі птахів (більше 200 видів). Гніздяться гуска сіра, лебідь-шипун, крячок, лиска, різні види качок, чапель, чайок.
З рідкісних видів водяться пелікан кучерявий, орлан-білохвіст, пелікан рожевий, краснозоба казарка, колпиця, огар, кроншнеп середній. Акваторія заповідника є місцем зимівлі водоплавних птахів (близько 120 видів), а також місцем відпочинку під час перельотів.
Що ще подивитися у Вилковому
Крім того, що приїхавши в «українську Венецію» потрібно покататися на човні по каналах, зайти в гості до старовірів, звичайно ж не з порожніми руками, потрібно ще відправитися на катері до «0» кілометру.
Дунай – єдина річка Європи, вимір якої ведеться в зворотному напрямку: не за течією, а проти нього.
Пам’ятним знаком відзначено струмочок, з якого починається велика ріка в горах Шварцвальда, пам’ятним знаком і закінчується. За однією з версій (домінуючою) «0» знак знаходиться на молу румунського міста Суліни. Однак молоді ентузіасти Дунайського біосферного заповідника поставили знак, що позначає іншу версію місця, де саме Дунай впадає в Чорне море: Нульовий кілометр, який знаходиться на українському острові Анкудінов.
Ще обов’язково спробуйте дунайську юшку, приготовану на дровах, а також замовте екскурсію на човнах або байдарках на поля з лататтям. Вам дуже сподобається.
